З закінченням цього навчального року пані Альберс-Шреурс, пропрацювавши 35 років у школі «Бутерланд», виходить на заслужену пенсію. Її шлях у цій школі розпочався ще у 1991/1992 навчальному році — шлях, який вона протягом понад трьох десятиліть проклала з великою відданістю, сердечністю та невтомною працьовитістю.
Усі, хто зустрічав пані Альберс-Шреурс, завжди бачили її з посмішкою на вустах і позитивною аурою. Ця оптимістична життєва позиція збагачувала шкільне життя і була однаково заразливою як для дітей, так і для батьків та колег. Завдяки своїй відкритості та зосередженості на тому, що можна зробити, вона раз по раз давала цінні імпульси для шкільного життя — чи то під час організації спортивних змагань, чи то під час вдосконалення концепцій навчання, таких як робота з тижневими планами, чи то в рамках багатьох інших проєктів.
За останні 35 років шкільне життя зазнало чималих змін. Нові навчальні програми, змінені педагогічні концепції, цифровізація, численні проектні тижні та багато інших нововведень стали невід’ємною частиною її шкільного повсякденного життя. Пані Альберс-Шреурс зустрічала всі ці зміни з відкритістю, досвідом та бажанням брати активну участь у формуванні шкільного життя.
Особливо її вирізняло вміння бачити сильні сторони кожної дитини. Часто вона розпізнавала здібності та потенціал дітей ще задовго до того, як вони самі в них повірили. З терпінням, заохоченням та великою чуйністю вона супроводжувала на цьому шляху ціле покоління учнів, залишивши після себе незабутні сліди.
Її захоплення своєю професією відчувається й донині. Навіть після офіційного завершення своєї активної педагогічної діяльності вона ще кілька років залишалася у школі «Бутерланд» і продовжувала підтримувати шкільну спільноту — наприклад, з великим ентузіазмом проводячи уроки плавання. Ця готовність докладати зусиль понад звичайну міру заслуговує на особливе визнання.
Ще в минулому навчальному році її прощання відсвяткували разом із тодішнім педагогічним колективом та багатьма колишніми однокласниками. Це наочно продемонструвало, скільки людей вона супроводжувала та на яку велику міру вплинула протягом свого тривалого перебування в школі «Бутерланд».
За виконану роботу, незліченні прекрасні моменти та надзвичайну відданість справі співробітники школи «Бутерланд» — а також багато колишніх колег — висловлюють їй щиру подяку. У новому етапі життя ми від щирого серця бажаємо пані Альберс-Шреурс здоров’я, радості, безлічі цікавих вражень та часу, щоб насолодитися тим, чого часто не вистачало у повсякденній професійній діяльності.